Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 573 від 05 червня 2025 року «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «БАНК СІЧ» (далі – Рішення № 573).
Відповідно до зазначеного рішення строк управління майном (активами) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК СІЧ» (далі – АТ «БАНК СІЧ») та задоволення вимог його кредиторів подовжено на строк дії воєнного стану в Україні та 6 місяців з дати його припинення чи скасування у зв’язку з виникненням обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.
Рішення № 573 прийняте з метою виконання всіх заходів, пов’язаних з ліквідацією АТ «БАНК СІЧ», передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), та на підставі пункту 2 частини п’ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п’ятої статті 44, статті 48 Закону, враховуючи приписи Положення про особливості здійснення ліквідації банків Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Нагадуємо, що визначені Законом повноваження під час здійснення ліквідації АТ «БАНК СІЧ» з 01 квітня 2025 року і до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення АТ «БАНК СІЧ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснюватимуться Фондом безпосередньо.
Довідка. Відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обставинами, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів можуть бути: неможливість доступу Фонду або уповноваженої особи Фонду до банку при здійсненні ліквідації, до його майна (активів), книг, записів, документів, баз даних; набрання законної сили судовим рішенням про скасування або визнання нечинним рішення виконавчої дирекції Фонду про початок процедури ліквідації банку, якщо Фонд оскаржує таке судове рішення, а також незадоволення вимог усіх кредиторів банку за наявності майна (активів) банку, нереалізованого з причин рішень суду або іншого компетентного органу, яке мало наслідком неможливість продажу майна (активів) в порядку, визначеному частинами шостою - тринадцятою статті 51 Закону, або з причини відмови в наданні таких, що вимагаються законом, дозволу або згоди на вчинення правочину щодо відчуження майна (активів).
